Сумую за старими днями,
Сумую друзі я за вами.
Без вас життя вже не яскраве,
Слова й думки сплелись віршами.
Я хочу знову вас зустріти!
Чому так важко зрозуміти?
Нам жити треба так далеко,
Не зрозуміти вже напевно.
Ми виросли в одній долині,
Ми бавились разом в піску,
І у одній ми всі годині,
Лягали спати в дитсадку.
І стежкою ми йшли у школу,
Ми там продовжили життя.
Закінчивши її ми знову,
Всі проковтнули почуття.
І ми всі згадуємо нині,
Такі прекрасні наші дні.
Це було наче і не з нами,
Наче в чужому, світлім сні.
