В пам'ять маленького хлопчика, що буде жити вічно в наших серцях.
Він жив, радів, і часом плакав,
Він був таким як всі колись.
Смерть лінію життя зірвала,
Потухла свічка, дим летить.
Він був усім неначе рідний,
Ми рідні всі, одна сім'я.
І він залишиться навіки,
В наших думках і у серцях.
Йому було лиш десять років,
Це все що він прожити встиг.
Але зробив він вдосталь кроків,
Щоб у серцях наших він жив.
І кажуть час завжди лікує,
Та біль таку не втамувать.
Насправді нам він не байдужий,
Ми будем вічно сумувать.
