Іноді так важко знайти слова потрібні,
Іноді немає сил чекати дві години.
Дві години, в твоїх очах, в твоїх ніжних обіймах.
Дві години, без твоїх вуст не знаю як прожити.
І тоді, щоб тебе бачити я закриваю очі,
І поза своїх всіх думок минаю темні ночі,
Серед краси, серед всіх фарб, нема вроди чистіше.
Я у своїх думках щодня люблю тебе сильніше.
Та час іде, невпинний час, його нам не вловити.
Я ще блукаю серед вас доки очі закриті.
А як відкрию очі я, ти знову пропадаєш,
І знов в моїх думках в ночі одна чомусь блукаєш.
