Дядя Алік-ун електрик,
Розбирається у тоці.
Коли кладе гвуздь в розетку,
То уд нього всі у шоці.
Ун вже майже 40 років,
Робить у енергозбуті,
Туйки ун став чоловіком,
І коханим для Марусі.
А Маруся-то є жінка,
Айно була жона сильна.
Як улупить по стувбови,
То кувалду лиш уломить.
Дядя Алік сяк боїться,
Коли у Марусі білка.
Ун тоді з хати тікає,
Тай у лісі ун блукає.
Чоловік ун дуже тихий,
Інако не може жити.
Ун не п'є дурну палинку,
Любить лиш свою Марічку.
Поки ун сидить у лісі,
Коло хати пляски й пісні.
У Марусі білка нині,
І два літра "Полонини".
Та у ранці коло хати,
Тихо і не чути пляски.
Дядя Алік на роботі,
А Маруся спить в блювоті.
