БАБИНЕ ЛІТО (ЯС-дактиль*)
Горлиця біла
Дивиться в очі сумні
Сивого неба
Паморозь перша
На сіножаті лежить
Росах і косах
Десь заблукав поміж хмар
Крик журавлиний
Кличе у марево снів
Бабине літо
Присвячується моїй Білокрилій Горлиці
що відлетіла у безхмарну далечінь
***
БАБЬЕ ЛЕТО
(в переводе Павловой Лены)
Горлицей белой
Смотришь печально в глаза
Неба седого
Изморозь утром
Ляжет на скошенный луг
Росы и косы
Меж облаков заплутал
Крик журавлиный
Нежно зовёт дымка снов
Бабьего лета
* ЯС – японський альбомний сонет:
5-7-5 / 5-7-5 / 7-5-7-5
***
Музика: Ніна Матвієнко – Пісня про матір
Моїй бабусі, яка відлетіла, не питаючи мене, "у безхмарну далечінь", я ніяк не могла написати присвяту. Банальних слів вона не заслужила. А Ви написали саме так, якби дійсно хотілося б написати мені. Заберу для неї Вашу, поки моя не народилася.
Змеелов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це справді нелегко - писати присвяту. Коли серце щемить від розлуки і зрозуміння того, що повернути можеш тільки пам'ять... Та прийде час - і Ви напишете присвяту. Ви не зможете не написати.