«А ти мене кохаєш?»
«Кохаю.»
«Ти просто боягуз.»
«Але ж, кохана,
Коли до тебе прагну йти,
Людські плітки та безліч перепон,
Моє заблукане буття,
Моє життя,
Заплутане у хащах світу,
Незримими тенетами, –
Все це мене спиняє.
І кожен мій невірний рух
Постійно наражається на ґвалт.
Тому і не наважусь я ніяк.»
«Коли кохаєш щиро,
Перестають існувати
І світ і люди –
Щезає все,
Крім образу кохання
Та простору для мрії.
Чи так мене кохаєш?»
«Кохаю.»
«Ти просто боягуз!»
«Але ж, кохана…»
---------------------------------------------
And you love me?
I love you.
You are, then, cold coward.
Aye; but, beloved,
When I strive to come to you,
Man's opinions, a thousand thickets,
My interwoven existence,
My life,
Caught in the stubble of the world
Like a tender veil, -
This stays me.
No strange move can I make
Without noise of tearing.
I dare not.
If love loves,
There is no world
Nor word.
All is lost
Save thought of love
And place to dream.
You love me?
I love you.
You are, then, cold coward.
Aye; but, beloved...
