Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПОРИНАЮ У СВІТЛЕ МИНУЛЕ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна, 31.03.2012 - 11:10
Я на Україні багато де побувала. В Лубнах - ні, на жаль, галереї не бачила.Здивована, що завітали до моєї "галереї", але, зважаючи на те, що Ви художник, тоді зрозуміло. Дякую за увагу. Вже й написала вірша на цю тему (цебто виготовлення картин з мушлів та каміння), у нас тут - творчі люди, хай теж це роблять, поділюся. Звичайно, ніде не виставлялась. Картини висять вдома, у родичів та знайомих і в офісі. Хотіла, але не уявляю, як воно ото - виставляти свої твори. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби тільки Ви привезли...Все вийде дуже й дуже добре! Про все домовимось і я організую. Я буваю в сина в Києві... Або озивайтесь: pechora_ridnokray@mail.ru 0951024175 З повагою - Олександр Печора Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ ВАМ ЩИРО! Як давно і де виставлялись? Пропоную Лубенську картинну галерею! Я за фахом - художник... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, привіт! Спасибі на доброму слові. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, як потрібен людям ОПТИМІЗМ!Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це, брате, свіженьке.А те - давніше. І то - про ліричних прототипів. А я - завжди веселий і щасливий. Леся Геник, 30.03.2012 - 21:17
Скільки ж настояного тепла і свтлих хвиль словесних... З Вашого дозволу - та собі...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесенько, СОНЕЧКО! Вражений увагою Твоєю! А як же там за святковим столом? Усім присутнім - вітання і щира заздрість, а ТОБІ НАЙНАЙНАЙ...!!! Спасибі й за Твою святкову подяку одноклубникам. Тамара Шкіндер, 30.03.2012 - 21:05
Вже давно відцвіло-відшуміло…Чом же серце так рветься з оков? Бо в собі зберегти ми зуміли світлу віру, надію й любов.- Щира правда Красиво! Весняна Осінь, 30.03.2012 - 20:52
Хай на вітрилах Вашого життя завжди лунає дружній вітер романтики, а серце наповнюється добротою і теплом. Гарний вірш!
|
|
|