Не вмієм цінувати те, що маємо,
І з горя плачемо, коли втрачаємо,
Жаліємось постійно на життя,
Що нібито живеться нам погано.
У вас є все, що треба цінувати,
Ви можете бачити, чути, говорити,
Вірити, надіятись й кохати.
У вас є все, щоб просто бути щасливим.
У вас є батьки, друзі,
У вас є ласка, тепло, любов ближніх,
Та зрештою у вас є дах над головою,
Та купа всіляких непотрібних дрібничок.
А тепер,
Озирніться навколо,
У скількох людей в світі не має цих дрібниць,
Та що там дрібниць, в когось навіть немає батьків.
Хтось бориться за життя, помираючи з голоду,
Хтось хоче почути, побачити, заговорити, але ніколи не зможе.
Чиєсь життя залежить від постійних, дорогих медикаментів.
Їхнє життя, справді, важко назвати словом "життя".
Це можна назвати лише "каторгою".
Проте, багато з них, не маючи того, що є в нас,
Вміють цінувати все, що їм дається по житті.
Вони навчилися жити з їх проблемами,не звертаючи на це ніякої уваги.
Вони навчилися просто радіти життю.
Ви тільки уявіть, що ви не можете бачити близьких вам людей,
Поговорити з ними, почути їхнього голосу.
Цінує все те, що в тебе є,
Цінуй життя, цінуй близьких людей,
Добро твори, всім помагай,
Й про це ти більш не забувай...
ID:
326687
Рубрика: Проза
дата надходження: 31.03.2012 20:04:31
© дата внесення змiн: 31.03.2012 20:04:31
автор: Odasto_UA
Вкажіть причину вашої скарги
|
