Пророкуєш мені щастя,
Бо для нас усе по масті,
І буде все в нас справді добре,
Поки серця наші хоробрі.
Як пройде дощ і буде сонце,
І ти подивишся в віконце,
Так щиро сонцю усміхнешся,
Нашвидкуруч ти зберешся,
І підеш гріти вулиці собою.
Все станеться саме собою,
Ти затанцюєш свої танці.
Чи просто протирати штанці
В місцях, де чути джаз
На вулиці, посеред нас.
Там де життя цілодобово,
Де пролунає щире слово,
І буде чути знову радість,
І що колись чекає старість
Забудемо у ці весняні дні,
Ми будем вічно молоді.
Погане все залишим на замку́,
Забудемось у своєму танку́
І будемо пісні свої співати,
Щоб не забути, як то - відчувати.
