Ми мамою називаємо ,
Людину яку найбільше кохаємо.
Ніхто у світі про нас так не дбає ,
Як рідна матуся ночей не досипає.
Вона подарувала мені життя,
Такої як вона більше нема.
Вона любить наївно і вірно,
Вона любить так ніжно.
Коли на світ я появилась,
Вона мене ніжно обняла.
Коли я трошки підросла,
В садочок за руку
Непоспішна повела.
Коли уперше за парту я сіла,
Вона писати мене навчила.
Коли я сміюся сміється зі мною,
Коли я плачу втішає мене.
Вона любить наївно і чисто,
І я люблю вірно і ніжно її.
Вона моя, кричу я всім ,
Вона найкраща у світі цім!
Браво, "лялечко"! Твоя матуся має пишатися тобою. Ти так її любиш!!! 
