Печальні слова і, можливо, невтішні
Хотів би сьогодні сказати я Вам,
Бо думки мої, невблаганні і грішні,
Крізь звичку судити по справжнім ділам
Тарасе, твоє сьогодення величне
Святкується краще за сотню років,
Чому ж те минуле і комуністичне
Так давить на серце нещирістю слів?
Дивись, яка свита чепурних обранців
До тебе прийшла, навіть квіти в руках,
Гарненько припудрили носики вранці
І брешуть і брешуть, вже втратили страх!
Кому Ви життя обіцяєте гідне?
Промови про дух український облиш,
І навіть нітрохи від того не зблідне...
Похмурий Тарасе, чому ж ти мовчиш?!.
А проза яка у Шевченка - відмінна,
Точніше, «на уровне», - так він сказав...
Ніколи не бачити нам переміни,
Народе мій милий, кого ти обрав?
Пробач нас, Тарасе, у цьому й ми винні,
Спокуту думок, якщо можеш, прийми...
Читаю твій «Сон», - актуально і нині,
Ось тільки життя у онуків в займи!
09.03.2012
влучно, правдиво!Його вірші і досі актуальні, тільки от навіть їх читати вже мало кому є... деградуємо...
дуже шкода, що пройшло стільки років, а ми й досі не прислухалися до слова Великого Кобзаря...
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
