Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Фрау Ларсен: я его не любила - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Maria Volkova, 29.02.2012 - 15:31
последнее письмо Вы ему всё же отправили. вдогонку. этим стихотворением.
Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Возможно, что так... Спасибо за отзыв
Леся Геник, 26.02.2012 - 23:32
***Тонка струна, що плаче в серці болем... І тільки вітер прошепоче... Мить... Чуття всесильне, хоч здається кволим, Коли напівживий, напівболить. Коли корчі заплутують дороги І хід думок одразу не сягнеш! Лишаються покручені тривоги: Правдива суть! Та віри знов не ймеш. І знов натринькуєш на струнах серця Сумний мотив, не випитий до дна. Комусь ковток піврадості знайдеться, Комусь повік півістина сумна... (26.02.12) Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю! Просто чудовий експромт-відповідь!
Невгамовний, 26.02.2012 - 20:00
Если пришло понимание того, что было - значит сердце открыто для новых встреч...А ОН - обязательно будет, с другим именем, голосом и цветом волос, но - тот, который услышит эти такие желанные слова... Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так-то оно так... Но ведь хочется - его! с ним! А другие здесь ни при чем, быть-то они будут... Ничего от этих страданий не изменится. Будем жить. Soul_, 26.02.2012 - 16:18
я не любила его - мне тогда так казалось не любила его? но я без него не я... Кажется, больше и добавить-то нечего... Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, так бывает... Вроде и не любила - громкие пафосные слова про Любовь-Морковь не звучали, были не нужны. Но он давал так много (в том числе и эти стихи, которые - ему), что без него я - не я.
Інга Хухра, 26.02.2012 - 15:50
Я би взяла ці рядки епіграфом, якби ви дозволили... правда не знаю Вашого справжнього імені... і взагалі чи дозволите мені таке нахабство
Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому нахабство? Моє справжнє ім*я Юлія Андрєєва.Почту за честь(рос.),якщо мій твір послугує Вам епіграфом.
Раїса Гришина, 26.02.2012 - 15:49
Отлично!Ликующей и чудотворной силой, В лазурь небесную маня - Душа прозрачной невидимкой Летит на сполохи огня. И там, на плесах серебристых, Среди безмолвной тишины, Любовь кометой золотистой, Взлетает в дальние миры... Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Раїсо! Ваша лірика, як завжди, світла і сповнена Надії
Інга Хухра, 26.02.2012 - 15:48
я его не любила просто я без него пропалабез вестей на фронтах многолетней войны без правил так и не написав и не отправив ему последнего письма я не любила его - мне тогда так казалось не любила его? но я без него не я...--- це як епіграф до мого листа внікуди... для одного з найдорожчих,якого Ви додали, чудова поезія, собі Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачите, Інго? Який збіг? Так, багато спільного, якщо проводити паралелі. Теж внікуди лист... Боляче.
Tauri, 26.02.2012 - 15:46
неварто бути багато слівним в Обране і все надзвичайно емоційно наповнена робота Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що знаходите щось. Крик душі...
Фрау Ларсен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скорее - тоска. Спасибо, что зашли.
|
|
|