Про що мовчать твої сумні очі ?
Чому так ніжно по мені
Ковзає, немов були ночі
Недоспані і не допитий в червоному вині
Простий і невинний погляд.
Про що говорить твоє мовчання ?
Ніби роздираючи мене із середини
Душить і мучить мою душу,
Мов хоче видавити зізнання
Яке заплутане як павуча павутина.
Про що ти мрієш ?
Розкажи , розкажи так, як сама,
Як сама мене вчила,
Ти все пам’ятаєш і розумієш,
Та не хочеш зізнатись собі. Дарма,
Я розправив свої білі крила …
Даремно учився літати ?
Напевно я не доріс до польоту,
Я народивсь просто, повзати,
Я не птаха, звичайна людина,
І мені не потрібна смуга для зльоту,
Лишень тільки ти … Тільки ти … Одна - єдина …
