Біля хати ходить Настя.
Їй поштарка каже: «Здрасьтє!»
І поштарці каже Настя
Аж два рази: «Здрасьтє! Здрасьтє!».
Це ж надію має Настя –
Не забудуть Настю власті.
Не забули власті Настю:
На листівці – от так страсті! –
Подає поштарка Насті –
Шлють старій велике «здрасьтє».
« А нехай візьме їх трясця!» -
Аж сльозу зронила Настя, -
«Треба ж мати таке щастя!
При такій великій ласці
Заживу тепер, як в казці!»
Попід хати ходить Настя…
На плече вдягла торбину
Й колядує на хлібину.
2003р.
́́