Дзвони мені,
Як хочеш відволіктись –
Я радо відповім.
Згадаєм ми,
Що було колись,
Я щось хороше розповім.
Минає час, летять сторінки,
Як жовте листя восени.
Скажи про нас, на небо подивись,
Згадай той час... і знову загубись.
Прощай пора п’янкого аромату.
Лети душа й залиш мені на згадку
Одну сторінку, де пише про нас
Окроплену краплинами вина,
Солодкувато-терпкого танку,
І ту загублену струну –
Вітання першого звуку.
