Відкриваєш і думаєш читати роман сьогодення? Дарма. Шановні пасажири, поїзд далі не їде, звільніть будь ласка вагони. Гуд бай!
Почну з того, що я люблю своє волосся. Мабуть тільки за те, що воно пахне свіжо вичавленим соком із вранішнього сонця. Цікаво, а чи солодкий такий сік? Мені здається, що він повинен мати терпкий смак полину. Хм, можливо/неважливо.
Але до чого тут моє волосся? Якщо про волосся, то краще про пиво. Але для чого мені пиво, як існують особи чоловічої статті?...ох, це моя слабкість: Женька, Вовка, Ромка, Коля, Ден, бла-бла-бла…і скільки ще імен? Сотні, тисячі, мільйони! Можливо/неважливо.
Чомусь «спорідненість душ» звучить як щось космічне і тому неможливе. А шкода…хотілося, щоб це була реальність. Ви хочете сказати, що вона існує? Тоді не намагайтеся себе і інших дурити. Спорідненість душ? Можливо/неважливо.
Починаючи будь-що повинен мати щось за початок. Так кажуть рамки. А я люблю кінець. Великий, гарячий, живий і пульсуючий кінець! Куди ж, скажіть мені, жінці без кінця? А тільки в той же кінець, трохи інший звісно: холодний, земляний. Бррр! Отож, кінець-кінцем без кінця кінець. Можливо/неважливо.
Для мене початок – це сонце. От сонце + кінець = моє життя. Від цих двох речей залежить Мій настрій. Настрій кожної іншої жінки будується за схожою формулою, тільки замість сонця може бути інший інгредієнт. А висновок один: жінка живе за формулою і тільки так. Можливо/неважливо.
Але ж хіба існує формула життя? Особливо для такої істоти як жінка? Ні, це абсурдна непередбачуваність. Тоді кінець – це не формула, а чинник, що допомагає жити. Кінець всюдисущий. Амінь.
Омг!)Але талановито.Втім надто багато ідей зачепила,як для кількох рядків,але задум щодо прекрасності кінця дуже вдало.Цікаво так почитати під звучання легкого трансу)))ПОдобається!
P.S.Хах...Приємно було і своє імя прочитати,))хД
Julia Novak відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...без вас ніяк, особи чоловічої статі...і не тільки в "кінцях" справа (щоб не ображались)
...без вас ніяк, особи чоловічої статі...і не тільки в "кінцях" справа (щоб не ображались) 
