Безліч питань.
Їх я складаю у шафу.
Безліч вагань.
Їх залишаю страху.
Там нагорі хтось відкриває двері.
І одягає мрії.
Очі йому вірять.
Безліч питань.
Безліч вагань.
В серці годується морок.
Я поглинаю всесвіт.
Мов відбуваю вирок.
Безліч питань.
Безліч вагань.
Ранок лупцює літо.
Смішно, вони як діти.
Тільки мені ніде дітись.
Від запитань.
Світло малює простір.
І тісно мені в серці.
Тільки все це здається.
Вічність в обидва боки.
Безліч питань.
Безліч вагань.
Відповідь тільки в людях.
І тісно мені у грудях.
author@counterpropaganda.in.ua
