Я хочу закрити очі на світу безлад
Та душа хоче в житті навести лад,
Я хочу зачинити серденько від болю
Та почуття мої рвуться на волю.
Я хочу трішки влади над собою
Та невзмозі приборкати емоції...
Я хочу розірвати стосунки з тобою,
Які роз’їдають життя, немов стронцій.
Нерви, немов струни, немов тетива,
Я вже не така, як колись і мабуть не та,
Стомлена від життя бо його нема,
Без любові, що не гріє, мертва суть моя.
Ти візьми мої руки до своїх і зігрій,
До вуст їх притули, запах шкіри вдихни,
Дай моєму тілу енергію й імпульс свій,
Як тоді, коли ми були ще молоді.
Згадай усе і молодість мені поверни,
Поцілуй у вуста, щоб ожила я до життя,
Змінись сам і мені змінитись, допоможи,
Щоб краще було наше на землі буття.
