У неділю разом з сонцем
Встав ранесенько Петро.
І на скутері подався
На рибалку, у село.
Їде полем,а навколо
Море квітів.От краса!
Він з дитинства їх так любить,
Що аж серце завмира.
На природі, коло річки
Час летить,це кожен зна.
Тут були іще рибалки,
І чарчина не одна.
А чого було б не випить
У рибальській тій сім’ї ?
Він на скутері об’їде
Всі місця,де є ДАІ.
Та не сталось,як гадалось.
Петька вулиці мете,
Поливає ніжні квіти,
І бур’ян на клумбах рве.
Вам цікаво,чому зрання
Він не вдома,а ось тут?
Поясню:це покарання
Виніс вчора йому суд.
