Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: M.E.(nachtigall): Людина в масці. Театр однієї особи____Сцена IІІ. Суспільство ** - ВІРШ

logo
M.E.(nachtigall): Людина в масці. Театр однієї особи____Сцена IІІ. Суспільство ** - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Людина в масці. Театр однієї особи____Сцена IІІ. Суспільство **

***

	Людина в масці продовжує сидіти посеред сцени. Вона слухає годинника та розглядається навкруг. Театр розширюється в її очах, в увагу починають впадати його деталі та особливості.  Певний час Людина в масці  займається спогляданням цього місця. Слідуючи давній звичці, вона погойдується на табуретці. Зненацька вона падає.
	Людина в масці, підхоплюючись на ноги:
–	Ой! Що ж це таке! Який же я незграбний, наробив шуму! Ось так впасти тут! Тепер увесь в пилюці!
–	Ой! Та я ж і табуретку перевернув!! Вибач мене, Табуретко серед сцени!
Людина в масці піднімає табуретку і ставить її на ніжки.
Людина в масці:
–	Я випадково це зробив. Я не збирався нікому шкоди завдавати.  Не хотів нікого потривожити. Тиша – це благо для людини тіні! Вибачте мені, о тихий зал!
Зал мовчить у відповідь. Годинник тікає.
Людина в масці:
–	Я перекинув тебе, Табуретко серед сцени. Мені справді жаль!!! Доки я сидів – ти виконувала своє пряме призначення. Але я не зважав на це! І ти не впоралась з моїми амбіціями.  Я виставив винною тебе, сам того не бажаючи. Адже ж це ти стояла на сцені і саме ти перевернулась. Ти не думай, я тебе не звинувачую… Просто кажу… Мені прикро за це непорозуміння. Ти на мене не гніваєшся?
–	От і добре. Розійдемося в добрих стосунках.
Людина в масці усміхається та повертається до порожнього залу.
–	А ви всі що скажете? Ви, жителі темного театру? Ви не тримаєте на мене зла?... Не смійтесь з мене! Я дійсно шкодую про те, що зробив.
Зал схвально мовчить у відповідь. Він такий ж, як і раніше – без жодних ознак руху. Людина в масці сприймає це як згоду.
Людина в масці:
–	Що ж вам ще сказати?… Ви не бажаєте зі мною говорити?.....
–	А, я зрозумів! Я знову демонструю свою невихованість! Я ж говорю із вами з висоти сцени, хоч насправді я лише гість. Ні! Ви не думайте такого! Я не гордий і не високий. Я навіть не філософ чи оратор. Я один із вас.
Людина в масці ще раз поправляє табуретку і спускатися в зал. Вона йде до суспільства. Вона радіє. Вона знайшла тих, хто, на її думку, готовий її вислухати.
Людина в масці опиняється в пітьмі поміж крісел.
Людина в масці:
–	Привіт вам. Тепер ми рівні, правда ж? Ви не будете проти, якщо я приєднаюся до вас? Адже в цій самотності залу ми повинні триматися разом. Що? Ну от і добре. Ви не пожалкуєте. Я нікому не буду заважати. Зате мені буде цікаво.
–	Давайте знайомитись. Я – Людина в масці. Прийшов зі Світу Поза Театром щоб заховатися від того самого світу. Щоб ви знали – він вельми поганий для проживання. Там надто багато… Всього… Його взагалі багато. Тому я й прийшов сюди, з ціллю побути один. І ось тут є ви – мої нові друзі.
–	А як щодо вас? Ось наприклад ти – Крісло з краю ряду, що можеш розповісти? Та ти не хвилюйся, я просто так запитався. Як не хочеш – не відповідай.
–	Кажеш, складне твоє життя? Так… І справді – кожен прохожий зачіпає тебе, хтось шпортається, хтось штовхається, а хтось взагалі надто огрядний щоб пролізти далі й сідає у тебе… Але ти не падай духом. Ти не один такий! Думаєш у тебе складне життя? Ха….. Ні. У кожного свій тягар. Просто несімо його з гідністю.
Людина в масці йде далі рядами.
Людина в масці:
–	А ти що розкажеш, Крісло з похиленою спинкою? Хто тебе так жорстоко? Дітлахи? Так, це велике зло для будь-якого театру. Повсюди вони знаходять своїх жертв. Я співчуваю тобі, Крісло. Тебе давно пора вже відправити на заслужений відпочинок. Але ж ні. Ви – театральні крісла – покликані довго служити цьому місцю. Твоя спинка вже не така міцна, твоя оббивка не така красива і зручна, а твоя гордість уже підупала, але не один ще глядач буде споглядати дійства в твоїй компанії. Ти повинен пишатися цим!....
–	О, і тобі привіт, Крісло з першого ряду! Я тебе відразу запримітив! Гарно виглядаєш! Ти, мабуть, головний у цьому залі, чи не так? У тебе найновіший вигляд, найосвітленіше місце в залі, найзручніше розташування для глядача. Найповажніших відвідувачів у тебе садять. Найбільше піклуються, адже ж ти у центрі зору! Пощастило тобі, Крісло з першого ряду. Але я не сказав би, що заздрю дуже тобі. Тобто я хотів би опинитись на твоєму місці, але мені добре й на своєму. Я краще піду своїм шляхом до Спокою…
–	Ти мене хоч слухаєш???
Зал продовжує свою меланхолійну мовчанку.
Людина в масці:
–	Що? Ти знову не відповідаєш? Чому я повинен говорити тільки один? Люди з мого суспільства теж завжди мовчали. Навіть говорячи. В самій свідомості!
–	Гей, таж мені ніхто із вас не відповів! Скажіть ще хоч щось!!!
Зал мовчки споглядає.
–	Вам що байдуже до  мене? Ви всі разом, а я чужий тут? Я вам не потрібен?
–	Все так, як і завжди в житті…
–	Ти, Крісло з першого ряду, надто пихате, щоб слухати мене; ти, Крісло з похиленою спинкою – надто заглиблене у власні біди; ти, Крісло з краю ряду – надто збайдужіле. І всім вам однаково по барабану на мене. Ну і добре! Я буду сам. А ви котіться під три чорти!!!
Людина в масці гнівно скрикує і ображено повертається на сцену. Зал спокійно мовчить.
Людина в масці:
–	А ти чого хочеш, Табуретко серед сцени? Геть з дороги!
Людина в масці копає табуретку. Та перевертається, але Людина в масці не зважає. Вона йде до краю сцени й сідає під самими кулісами.

ID:  257407
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.05.2011 17:26:55
© дата внесення змiн: 03.05.2011 17:26:55
автор: M.E.(nachtigall)

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Юля Фінковська
Прочитаний усіма відвідувачами (853)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:37
о...то це класно biggrin
23 give_rose give_rose love18 friendz
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно love18 wink
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:29
ой...щось мене понесло...
коментів настрочила за всіх.... wink 16 16 16 hug2
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та нічого) Не помішаєш wink
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:27
love17 love17 love17
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile smile smile hug2
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:16
ото класно)))) wink wink
це квіточки чистоти,без фальші,без банальності....
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага) Безперечно)) Чисті й невинні. flo07 flo07
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:09
мої улюбленні ромашки!!!!!! apple
дякую!
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Немає за що)) Теж люблю дуже ромашки!) Фактично єдині квіти, які мені дійсно подобаються!
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:05
curtsey kiss kiss
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile smile icon_flower icon_flower
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:02
якби ж..
побільше б таких світлих людинок,як ти в моєму житті... hug2 hug2
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
100% мусить бути give_rose
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 18:00
вибач,сонечко....просто дала волю почуттям...
дякую тобі за все.. 16 16 16 frown
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я розумію) Все буде чудово 16 16 wink
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 17:55
от бачиш...не звернув уваги...і так завжди,я точно як вона.... cry cry
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не плач!!!!!!!!!!!! Я ж не думав тебе з нею порівнювати!!) Не може так завжди бути love14 kiss2 kiss2 give_rose give_rose
 
Юля Фінковська, 03.05.2011 - 17:51
чесно,дуже глибоко....в якийсь момент япорівняла себе з табуреткою....не знаю чого,але так здалось...і стало себе дуже жаль...
мені дуже сподобалось!!!!! give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose 16 16 16 16 16 16 16
 
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую 16 16 16
Хихих)) Цікаво))) А я навіть не звернув майже уваги на цю табуретку frown frown
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: