Якось мати прийшла уві сні
З-під зорі загадкової
Й колискову співала мені
Українською мовою.
Пам'ятаю, малим по гриби
Поспішав я дібровою
Й гомоніли зі мною дуби
Українською мовою.
А світанку рожевий привіт
Зустрічав з чорнобровою,
То - "кохаю" почув у отвіт
Українською мовою.
Тож тепер за Вкраїну в бою,
За Тарасову, "новую",
Присягаю на вірність свою
Українською мовою.
І колись, як засмутить життя
Потойбіччя обновою,
Прошепчу я своє каяття
Українською мовою!
Мова - це душа народу! Кожен народ отримав свою мову. I кожна мова по-своєму красива. Деяка несе в собi зерно мелодiйностi, деяка тверда, нiби алмаз. А ще є плавнi та легкi мови, як сонячне море. Але є мови, з якими нічого не може зрiвнятися. Це мови, якi мають прямісінький шлях до серця. Це рiднi мови. Рiдна мова - мова серця
Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожен з нас,якщо він не фальшивка з молоком ще,певно,материнським щось всмоктав до болю українське.Навіть якщо він російськомовний...