Вона так хоче розчинитися в людському тлумі,
Їй майже вже не боляче, а лише трохи сумно...
Вона тепер напевне знає, що ніколи.
Життя її вже не зведе з тобою.
Пр.:
Вірила, коли ніхто не вірив вже
Крилами розбила скло і стала вільною
Ти не втримаєш її силою.
Вона занадто стала вільною.
А ти ніколи не побачиш її сльози,
Вона ховає погляд свій від перехожих,
Щоб ненароком не спіймати погляд співчуття,
Й без того було важко починати все з нуля.
Пр.:
Вірила, коли ніхто не вірив вже
Крилами розбила скло і стала вільною
Ти не втримаєш її силою.
Вона занадто стала вільною.
