Де тече ріка Огове
через весь Габон,
мешкав в хащах сутінкових
дід Хамелеон.
По життю давно не хибив
в гущі сірих мас -
поміркований, гнучкий -
бо,
як середній клас.
Щоб уникнути халепи
різних чвар і справ
язичок свій де не треба
він не розпускав.
Іноді лиш щось в печалі
стиха бубонів.
Та йшов від гріха подалі -
їсти цвіркунів.
Все життя в широкім лісі
має розклад й смак:
їж та пий
і стережися,
щоб не з'їв хижак.
Леопарди, змії, леви!
Лапки догори!
Вивів дід мораль життєву:
змінюй кольори!
Щойно бачить, що в країні
зміна прав і сил -
то червоний він, то синій
(Господи, спаси!).
Плями, смужечки і цятки -
приміряй.
Мерщій
утікай до себе в хатку
(себто у кущі).
Жив по ладу і по праву,
люблячи закон,
всім улесливий й ласкавий
дід Хамелеон.
Він би будував кар'єру
і зі шкіри ліз.
Та приперлись браконьєри
у габонський ліс.
Попалили, постріляли
збоку і згори,
щоб попалося чимало
будь-яких тварин.
Повний лементу і крику
був тропічний гай.
Хитрий, хижий і великий -
в клітку забігай.
Та побігли сильні й кволі
в вогняну траву.
"Краще вмерти нам на волі,
аніж жить в хліву!"
Але іншу міряв думу
дід Хамелеон:
"Краще б тарганів я хрумав,
не ліз на рожон!
А у мене жінка й діти,
я ж - поважний пан.
Головне ж : люблю коритись
різним паханам!"
мала вельми ситу мрію
та слизька душа.
Та не впала мімікрія
в око торгашам.
Посадили - і у клітці
через океан
в зоопарки і звірнці
відвезли весь клан.
Розділили язикатий
плазуновий рід
ліберали, демократи
й консерватори.
В зоомагазині живо
каже гризунам:
"Мудрий я, та нещасливий -
доля навісна!"
--------------------------------
А мораль проста у казки:
як ти не стелися, брате,
добра буде панська ласка,
та гірка розплата!
24. 11. 2010.
