Багато спогадів поганих й добрих,
Багато часу прожито дарма,
Багато днів нещастям повних
І марні спроби зі зняття ярма.
Ярма думок невірних, дивних дій,
Що тягне все життя людину,
Ярма якихось хворих мрій,
В яких покинув розуму країну.
Вважав за краще те, що сам робив,
На результат уваги не звертав,
Стереотипи всі розбив,
Та досі щось нове не склав.
Невір’я не полишило думки,
Закривши очі, бачить не бажаю,
Що правильно було б все навпаки,
На прірви край я не зважаю.
Не вірю я, на скелі стоючи,
Що впасти можу вниз й не повернутись.
І підказок не чуючи,
Шукаю шлях новий, щоб не забутись.
Досить болю і страждань,
Досить невірних кроків,
Досить хибних переживань
І життєвих ям глибоких.