...
Осінь
Ти просив розказати приватне.
Таємниць кортить?! На! Назовсім.
Та, затям, щирість вже не безплатна:
Восени знову буде осінь.
Та й по всьому. Секрет на поверхні.
Вже й не мрію ввійти до класики.
Ще затям: вірність наша змерхне,
Коли РАЗ роздерем на разики!
Осінь осінню. Листя листям.
Мов на страту, ішли до школи ми,
А тепер за компом особистим
Перемішуєм букви з комами.
Дощ, закритий на ключ, виривається,
Сніг квитки вже купив. На речах сидить.
А до курки були лиш два яйця,
Осінь осінь взяла в кредит.
.....
Бомжувато-безнадійне
Є безліч способів убитися віршами,
Пришити степлером, приклеїти картинку.
Бо ж Купідон продався з потрохами.
Що мамі скажем? «Я наполовинку»???
Наполовину мама, трохи тато,
Наполовину син, дочка, сусід...
І я плетусь, як двієчник затятий,
На колобка муку шкребти в засік.
На риму запросто нарватись, мов на рифи,
Розвести мед із перцем, - буде пчих?
Та я іду, як варвари і скіфи,
На ПМП в поезіях твоїх.
....
Літо в стриптизах
На жаль, мені літо давно не танцює стриптизи,
І торс Ваш оголений вже без сум?ять споглядаю.
Так тягне збрехати, що я прототип Мони Лізи,
Але ж на початку лиш слово було. Пам?ятаю.
Голодних поезій занадто. Жбурляють сніжками.
Прострелені римами люди з життям несумісні.
Я, знаєш, вважаю за краще давитись віршами,
Ніж мешкати в буді, в якій і без тебе вже тісно.
І ти, ясна річ, набагато ніжніший, ніж люди.
Проте над воротами раю не світиться: "WELCOME!".
Як дивно, що сніг на жіночі не падає груди.
В голодні вірші не встромитись ножам і виделкам.
...
ID:
215994
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.10.2010 06:24:33
© дата внесення змiн: 14.10.2010 06:24:33
автор: Птицын Анатолий
Вкажіть причину вашої скарги
|
