Як добре, що ти є! Як добре, що зі мною,
Як добре, що не пройдеш крізь мене, стороною.
Колись я увійду в твої глибокі очі.
Я знаю, що не зараз. Чекаю, мрію, хочу!
Можливо щось не так. Кажи, мені не прикро.
Прихожу в твої сни, щоб ти до мене звикла.
А що між нами є, ми знаємо обоє –
То я в твоєму серці, то я завжди з тобою.
У нас одне життя, розділене тілами,
Що навіть не зганьбити невтішними словами.
Поєднані у всьому єдиною метою...
А з ким твоя душа? Авжеж, лише зі мною!
А з ким би ти була? Напевно є хтось гідний
Надійний, не вадливий, відвертий, щирий, плідний…
Невже, таких багато? Є, можуть обіцяти,
Але чи буде хтось тебе як я сприймати?
Хто знає про твій біль, залиже твої рани,
Прощає твій каприз, хто любий, ні коханий?
Невже ти не змогла, не оцінила досі –
Нема таких, як я… Вони інакші… зовсім.
Бомба!
