Як добре, що ти є!

Як  добре,  що  ти  є!  Як  добре,  що  зі  мною,
Як  добре,  що  не  пройдеш  крізь  мене,  стороною.
Колись  я  увійду  в  твої  глибокі  очі.
Я  знаю,  що  не  зараз.  Чекаю,  мрію,  хочу!

Можливо  щось  не  так.  Кажи,  мені  не  прикро.
Прихожу  в  твої  сни,  щоб  ти  до  мене  звикла.
А  що  між  нами  є,  ми  знаємо  обоє  –
То  я  в  твоєму  серці,  то  я  завжди  з  тобою.

У  нас  одне  життя,  розділене  тілами,
Що  навіть  не  зганьбити  невтішними  словами.
Поєднані  у  всьому  єдиною  метою...
А  з  ким  твоя  душа?  Авжеж,  лише  зі  мною!

А  з  ким  би  ти  була?  Напевно  є  хтось  гідний
Надійний,  не  вадливий,  відвертий,  щирий,  плідний…
Невже,  таких  багато?  Є,  можуть  обіцяти,
Але  чи  буде  хтось  тебе  як  я  сприймати?

Хто  знає  про  твій  біль,  залиже  твої  рани,
Прощає  твій  каприз,  хто  любий,  ні  коханий?
Невже  ти  не  змогла,  не  оцінила  досі  –
Нема  таких,  як  я…  Вони  інакші…  зовсім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2010
автор: Віктор Нагорний