Сваряться на мене (як же не приємно-підлітки зрозуміють)
Так, я цю тему щас зачіпаю,
Як ніби роботи зовсім не маю.
Живу я з батьками й мені з кожним роком ,
Від проживання такого болить щось під боком!
Роки підліткові щось рідко бувають –
Тихі, спокійні й без жодних проблем.
Перепади настрою, страх нового…
Для прикладу моє життя ось візьмем.
Невдале кохання і алкоголь я тут не чіпаю,
Як на вас сваряться – що відчуваєте? – ось що питаю!
Мене це так бісить – це природно й теж дивно,
Нічого не скажеш.
Шквал апатії і негативу – так по-різному,
Слів прям не з*яжеш.
Вже й ніби дорослий – та ще не дорослий
І від них залежиш.
«Ти ще зовсім юний і мало що знаєш» -
Ну що тут зробиш…
На цю тему я можу писати довго і нудно й сумно.
Для кого нудно, для кого цікаво… для тебе не так вже і сумно.
«Невже ти думаєш що на гірше
Наші поради дитино?»
«Тобі ще шістнадцять і те що ми кажем –
До розуму свого візьмино!»
«Ми тебе дуже любим
І сварим тебе ми також з своєї любові».
Щось втомився від цього –
Іду буду битись об стінку я лобом до крові.
«Тюрма з похвалою за хорошу поведінку » -
Хтось так грубо назвав цю всю справу.
Прийде час ось із «штукой» цією –
Вчиню я назавжди розправу!
Цей вірш не задовгий ? –
Читачу мій милий.
Ця справа мене не хвилює.
«Заборони», «неможна», «неправильно» й інше ,
Ця вся тема в мені аж бушує!
«Так буде не завжди» - улюблена фраза.
«Так буде не завжди» і крапка.
І від цього усього ,від цих діалогів –
Залишиться лиш гірка згадка.
Дурноваті проблеми які так дістали,
Наше мислення дивне в будові.
Завжди щось не влаштовує, не подобається і так далі…
Ми всі дивні ,ми дивні в основі!
Завжди щось не хватає й щось нам мішає,
Я в шоці від цього усього!
Думки щастя, як завжди, щось перекриває,
Навіть слово чи погляд тата мого чи твого……….
я хочу столько сказать в твою поддержку проявление твоих переживаний здесь отражение моих 16-18 лет..."Думки щастя, як завжди, щось перекриває,
Навіть слово чи погляд тата мого чи твого"
Я тебе люблю відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дада...таке життя ... ну зусереджуюсь на позитиві.
+ дуже дякую за коментарі,,,мені дуже приємно хоч з людьми які пишуть я не знайомий,,,а моім мамам і татам це здається безсмисліним...
На цю тему я можу писати довго і нудно й сумно.
Цей вірш не задовгий ? –
Читачу мій милий.
Ця справа мене не хвилює.
«Заборони», «неможна», «неправильно» й інше ,
Ця вся тема в мені аж бушує!
Що вірно то вірно
Я тебе люблю відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00