У нічному небі, за якусь хвилину
Місяця не стало, темрява навкруг.
Як же прикро, тяжко мені за Вкраїну
Знати, що вона тепер вже не друг.
Вона не породить красної пшениці.
Вона не співатиме хвилями Дніпра.
Не вип’єм води з рідної криниці.
Бо все в Україні тепер помира.
І красних садів, і пахучих квіток,
І могучих Карпат не побачиш,
Якщо будеш, люд мій, боятись думок,
То гірко, то тяжко заплачеш.
Мовчати не треба, ховатись в кутку,
Бо все це вбиває країну.
Співати народную пісню дзвінку,
Боротися за батьківщину.
Любити всім серцем, душею і тілом.
Любити у щасті й біді.
І все говорити, що думаєш сміло,
Й померти не стидно тоді.
Бо занапастили негідники-люди,
Цю землю - могучу, святу.
Борімось народе, борімось усюди
В якому не були б краю.
Чи схід це, чи захід, нам байдуже всім.
Бо всі ми єдина держава.
Єднаймось народе, Вкраїну любім!
Тобі буде всім людям слава.
слава Україні
