Оксамитом огорнуте серце
Дарувала колись я тобі.
Добивалась мети я так вперто,
Хоч боліло усе у душі.
Вибирала слова, що найкращі,
Щоб сказати як люблю тебе.
Та тепер я ніколи нізащо
Не повірю комусь. Все пройде.
Все пройде і образи, і сльози,
І надії усі й сподівання.
Не повірю я більше ніколи,
У фальшиві, не щирі зітхання.
Бо як любиш, то завжди відпустиш,
Як колись відпустила тебе.
А як ні, то ти просто погубиш,
Своє щастя, погубиш себе..