На небі блідий місяць сяє,
зірки спалахують у тьмі,
а моя доля з серцем грає-
кохання віддає зимі.
А як його віддати можна,
цей дотик ніжний теплих рук,
коли тобі хвилина кожна
дарує відчуття солодких мук.
Чи можна смак п'янкий забути
коханого цілунок на губах,
хіба ж це можна ще десь бути,
крім у коханого в руках?
Хтось каже, що чудес багато,
хіба любов - це щось таке?
Мені здається, що це свято,
кохання - то лише святе!
