Жили у бабусi
два веселих гуся,
один сiрий, другий бiлий,
два веселих гуся.
Два веселих гуся,
Петрик i Маруся.
дружно жили, не тужили,
поки Вiтю не зустрiли.
Плавали у рiчцi,
братик i сестричка,
один сiрий, другий бiлий,
Петрик i Марiчка.
Раз в спекотну днину
з дому втiк хлопчина-
втiк на рiчку, щоб скупатись,
i мерщiй назад вертатись.
Але, як побачив
гусiв наш Вiтюша -
все забув на свiтi,
влiз азарт у душу.
З реготом i криком,
мов iндiєць дикий,
Вiтя з бiдних гусей
робить глум великий!
З братика й сестрички
пух летить у рiчку -
злiва бiлий, справа сiрий,
з Петрика й Марiчки!
Гусi розгубились
i заметушились -
нi пiрнути, нi злетiти,
у кущi забились.
Хлопченя в захватi
за хвости їх скуба-
коли ж раптом хтось Вiтюшу
ухопив за чуба!
" Що ж ти , розбишако,
за бiду тут робиш?
Нащо моїх гусей
ти зi свiту зводиш?!"
Бабця примовляє
i за чуб тримає,
другою ж рукою
рiзочку ломає.
"Це тобi за Пєтю,
а це за Марусю!
Один бiлий, другий сiрий -
не смiй кривдить гусей !
Знов пливуть по рiчцi
братик i сестричка,
а бабуся малу шкоду
не пуска на рiчку.
Посміхаюсь я!!!! Перед роботою - саме впору читати такі віршики!!! 
