Твоя тінь чужа,
Світить в очі мої,
Відкриваючи рани,
Залишаючи біль.
Твоя посмішка мучить,
І поволі вбиває,
Наче в венах отрута,
Щось німіє в душі.
Твоя мрія забута,
Обпікає мій світ.
Обіймає , жаль серце,
Все стає у пітьмі.
Твоя помста німа,
Знесилена вже досить,
Я лишаю свій спокій,
І вступаю у бій.
Та що вірно кохала,
Та що знала тебе,
Та якій так ганебно,
Серце навпіл розбили.
Їй світили всі зорі,
Їй віддали життя,
Їй уміли радіти,
Та не вміли любить.
Щось хотілось сказати,
Щось не знати але…
Що ставало болючим,
Те спиняло життя.
Щохвилини, щомиті,
Залишали одну,
Безнадійну й пусту,
Твою тінь на стіні…