Жив на свiтi дiяч безпартiйно-партiйного руху,
Iз високих трибун завжди гарнi слова говорив:
Все хвалив закордон, вiшав людям "спагеттi" на вуха -
Та прийшов його час, i архангел за ним прилетiв.
На розподiл його до святого Петра запросили,
Та Господь лиш на "Справi" легенько пилюку протер:
- Хоч за свого життя, як записано тут, ви грiшили,
Але вибiр вам дам, ювiлейний ви наш вiзитер.
Дверi в Пекло. Зайшли - в дiяча аж щелепа повисла,
Як побачив столи, що трiщали вiд їдла й вина.
Грав щодуху "джаз-банд". Стриптизерка на публiку вийшла
I бокал наливає йому головний Сатана...
Дверi Бог причинив, пропонує пройтися до Раю,
Щоб свiдомо клiєнт дальшу долю собi обирав.
- Що ж там буде в Раю, коли грiшникiв так зустрiчають, -
Лиш подумати встиг - на порозi, як вкопаний став.
У глухому кутi тихо бабця пiд арфу спiвала,
Хлiб пiсний на столi, кiлька фруктiв i шклянка води.
- Щось те райське життя, вибачай, до душi не припало,
Ти в ту першу кiмнату, будь ласка, мене заведи.
- Обiцянка - закон! Чортенята його потягнули,
Провели попри стiл, через зал - до наступних дверей.
Не отямився вiн, як його у казан пiдiпхнули,
Встиг прикрити лице, щоб смола не залила очей:
- Що ви робите, куцi? Мене вже у Пекло водили!
Це - знущання, - дiяч викрикає, - якийсь тероризм!
Аж тут голос згори обiзвався i крикнув щосили:
- Емiграцiю, - каже, - не плутай i просто туризм!
Дякую!
