П. О. Р. А. (Прощавай Обернутись Рівно Апокаліпсису)
Повільними кроками
приходить пора
чекання
знак нескінченності
стирається
прочиняєш із мого життя двері
пора
протяг. скрип підлоги
шурхіт сухих завіс:
у моєму житті
давно ніщо не мінялось:
ніхто не з’являвся
ніхто не йшов
цокає годинник
сповільнюються кроки
це ступаєш по серцю
прямісінько по серцю
чуєш?!!
чуєш…
пора
тремтять долоні. і вії
стрілки не слухаються
годинника
важніють повіки
опускаються як небо
просяклі дощем
пора
пора прощатись
прощати
пізно
збираюся вдихнути
завмирає повітря
спотворюється простір
задихаюсь
затоплює темрява
оглушає тиша
пора
прощавай
… видих…
Березень 2010 (с)
