Колись кохала я тебе,
Так жадібно, безсоромно , хтиво,
Забувала навіть про себе,
Та нагадувало ... моє тіло.
Душа чомусь тремтіла від гріха,
Боялася того кохання,
Боролася з собою, як могла,
Зносила муки та страждання.
А тіло... пристрасті хотіло,
Того нестерпного бажання,
Воно від поцілунків мліло,
Не в силі зупинить з'єднання.
Душа ж шукала любові неземної
Молилася Богу, до Діви Пресвятої,
Чекала підтримки , розуміння її,
На свої сподівання, відповіді земні.
Та мабуть не чула їх слова Душа,
Бо хтивість тіла всю її заполонила,
Уже не шукала вона небеса,
Тільки з твоєю Душею бути хотіла.
