Нарешті я розмірено іду,
Спокійним кроком по життю мандрую.
Я знала, що колись його знайду,
Той вірний шлях, і спокій запанує.
І ти зі мною в ногу, в такт ідеш.
Іди. Прошу, не відставай від мене.
Ти всі діла мої в полон береш
І заспокоюєш мене таку шалену.
З тобою я спокійна, як ця ніч,
Котра майже мовчить, котра дрімає.
Іди вперед, мене з собою клич,
Я буду йти з тобою аж до краю
