Коротким розчерком сльози
Лишив автограф на душі.
З журливим дзенькотом роси
Ущент розбились вітражі...
Мальований натхненням взір
Уламками барвистих снів
На склі, собі наперекір,
Ми викладали з двох боків.
Де почуття – там кольори
Єднали дотиком тепла,
А де розлука – там вітри
Сміялися з уламків скла.
А насміялися вдостáль –
Нагнали хмари із образ.
Одна сльоза, одна печаль
Мозаїку розбила враз.
Лишилася уламком скла
Загострена сльоза надій –
В душі писала, як могла,
Зникаючий автограф твій...
2010
Оценка поэта: 5 Гарно, Олесенько, але так сумно...
Бажаю Тобі не сліз, а усмішок і ніжності від коханого. Хай для печалі не буде місця в Твоєму чуйному, ніжному серденьку. Хай воно назбирує лише тепло і любов.
olesyav відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за чудові побажання! Деякі рядки породжуються іноді хвилинним настроєм. Наступний вірш - обов"язково про Любов!
