Прилетить твоя чайка.
Принесе тобі в дзьобі свободу.
Пеленатимеш, наче дитину, її в своїм серці.
А десь там, на Джамайці,
Зневіра лиш входить в моду.
Ми так любимо щирість. То де ж вона, наша відвертість?
У душі знову вітер,
Та ти вже боїшся літати.
Ти стоїш на землі, власним страхом до неї прикута.
Із розкиданих літер
Слова можна вічно складати
У квадрати і кола. а краще - в (любовний) трикутник.
Десь сховалось все тепле,
Й не хоче до літа виходить.
Наче сонце підмовило світ заморозити свято.
Ти відкрийся до неба.
Все інше - фальшивий спогад.
Ти святкуй все життя. щоб в кінці тільки світло мати.