Так б"ється
Серце,
Що в утробі,
Так у Безмежжі
Плаче Бог,
Так у Щоденні
Сонце з моря
Сходить,
Так із Натхнення,
Як із п́іни -
Народжую пролог.
Так дзвонять
В дзвони,
Як по смерті,
Так моляться
Всі ті,
кому запізно вже
померти...
Так у Пустелі
Піски голублять
Вітер,
Так у Стожарах
Пахнуть
Невідомі квіти,
Так в Сновидіннях
Ми стаєм
Богами,
Так в спогаді
Смак молока
У мами...
Так, певно,
і співає птаха
На Дереві Життя,
Так само
Зачинає в лоні
Хтось
Своє дитя...
