Я усвідомлюю весь хаос,
Безладність та свавілля,
Які панують навкруги.
Чи вистачить терпіння
Іти в майбутнє без оглядки
І заглушити крик душі?
Ступаючи по хиткій кладці
Я бачу помилки чужі.
Внизу - безодня темна й дика,
Провалля довжиною в вічність.
Вверху - так мирно й тихо,
Там спокій і найвища людська цінність.
Я між двома світами
У пошуках блукаю
Тут я - Сaмoтнiй Привид,
A oтжe, я зникaю...
