Моя любов доспіла,наче вишня,
Хитається на гілці уночі.
І їй згадалася погода та колишня,
Ці сонячні і теплі літні дні...
Ті дні,що потопали в росах,
А їх подарували теплі вечори,
Ті квіти,що у твоїх пишних косах
Нагадували небо і зірки.
Згадаю руки ніжні і обійми,
Що дарувала нам нераз любов,
Ті теплі почуття,в яких тонули ми,
Що не давали нам заснути знов і знов...
Моя любов доспіла,наче вишня,
Висить на зсохлій гілці уночі.
І,мабуть,так схотів Всевишній,
Щоб зсохли дерева-кохання корінці.
Бо ти зірвала іншу вишню,
Не ту,що я для тебе так плекав,
Не ту,що я роками виждав,
А я ж кохав,я так кохав...
