UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тачикома: Supernova - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ann Garu, 13.08.2013 - 18:36
гарна эпiтафiя, Тачикома, водночас велична й проста(зрештою, як усе насправдi величне).. P/SВибачте, якщо вiзьмите за образу таке сприйняття..
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ведь действительно для эпитафии подходит! Я раньше не думал об этом тексте в таком ключе... Спасибо за подсказку.
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
політ... кожного разу, коли літаю уві сні, мені простіше повірити, що я навчився літати, ніж припустити, що це сон... Дивна річ.
Артур Сіренко, 21.04.2012 - 13:10
Лірично... Несподівані повороти думки. Несподівані порівняння... Зачепило.
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зачепило? Така природа вибухів: коли вони трапляються, когось чепляє...
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ще нічого... От є один поет (здається Вишневський,але я можу помилятися, бо сам не читав, але мені розповідали його вірші), котрий пише вірші по одній строчці!
Маріанна Вдовиковська, 07.05.2011 - 12:55
..."спонтанне пробудження"...розкажіть про це більше, будь ласка...це як без надії сподіватись, чи щось зовсім інакше, не позбавлене раціональних передумов?
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Релігійні, або так звані «духовні» терміни різні люди тлумачать зовсім по-різному. Тому зразу зауважу, що я лише спробую поділитися своїм досвідом і своїми думками, і не наполягаю на тому, що я «правий», або щось «знаю». Отже «спонтанне пробудження» це такий стан, коли ти раптом дуже гостро відчуваєш цілісність і гармонійність усього світу і водночас свою безумовну належність до цього світу. Цей стан може тривати недовго -- декілька секунд, декілька днів, декілька тижнів. Але він є надзвичайно переконливим -- тобто після того, як переживеш цей стан, вже дуже важко сумніватися в його «реальності» і цінності. Здебільшого це переживання стає поштовхом до подальшого «духовного пошуку» -- тобто до спроб осмислити все життя в контексті цього досвіду. Але набагато частіше буває інакше: у людини визріває невиразне відчуття того, що світ в цілому є розумним (приблизно: «Бог існує»). І тоді вона починає «духовний пошук» для того, щоб знайти обґрунтування і підтвердження цього відчуття. Деякі духовні школи запропонують цій людині спеціальні техніки, які можуть привести її до того ж самого «пробудження». Але в цьому випадку воно буде не спонтанним -- а результатом цілеспрямованих зусиль. Далі. Сама природа цього досвіду така, що про надію і сподівання там взагалі не йдеться. Ти просто визнаєш світ таким, який він є, і безумовно приймаєш його. Щодо раціональних передумов, то тут коротко не скажеш. Роль розуму в житті людини взагалі і в духовному пошуку зокрема -- доволі складна (і цікава) тема. Володимир Шевчук, 30.03.2011 - 13:58
круто  думав, буде щось з астрономії (судячи з назви), а вийшло... словом, не менш крутіше  дуже сподобалось 
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так астрономія і є. Світлова хвиля з далекої зірки, що спалахнула, прийшла до нас. Світло ішло міліарди років... можливо зараз, коли ми бачимо цю зірку на небі, насправді її вже нема - давно згасла. Так само іноді трапляється і з віршами. Існує певний настрій чи стан, з котрого народжується вірш. Потім настрій минає, але вірш залишається - і мандрує Всесвітом...
Анатолійович, 07.08.2010 - 20:57
Чудово! Але що ж це за поштовх мусить бути, такий могутній, щоб відродити до життя? У всі віки таку силу мали тільки Віра в Бога і Кохання! БАЖАЮ!!!
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно: віра в Бога и Кохання. А буває іще спонтанне пробудження. Рідкісне явище, але трапляється. Але наслідком його все одно стає Віра і Кохання. |
|
|
||||||||||||||||||||||
А я,певно,тепер 
