мій настрій – це вітер без певного шляху.
дволика: страшна і хороша буваю.
куди не потраплю, я завжди без страху.
постійно його забуваю.
прозора і темна водночас я йду,
і вкриваю свій шлях лиш непевністю й лихом.
а інколи навіть приношу я втіху,
надію, і радість просту…!
і навіть медаль не така різнобока,
вона на ребрі не уміє ходить.
розумна і ніжна, дурна і жорстока –
міняюсь всього лиш за мить.
я вдячна тобі, мій коханий, мій милий.
таких небагато, хто любить мене.
ти янгол, я – ні. і нема в світі сили,
що крила твої забере.
