Із своїми бідами й образами
Світ увесь ми вже облазили
Із кашкетами, торбами-пасами
З жменею, простягнутою всім:
Ой, подайте радості і щирості,
І любові трішки, й дрібку милості,
І добра, і злагоди, і сили ті,
Що знесуть угору – в щастя дім.
Й не кладіть у руки ті злидаренні
Біди і нещасті, й сни змочалені,
Й не потрібні нам чуття попалені –
Лиш добротне, сильне та міцне.
Щоб, схопивши з всіх потроху доленьку,
Не тягти уже злидарську долоньку,
Й не зібгати в жмут душі, й додолоньку
Лихом вдарить: згинь, страшне!
17.01.1999