Послухай, я теж хотіла б бути лисою...
Чи буде смішно?
Зчавила вишні
собі на груди.
Брудною буду.
Розгризла губи.
Хворію зудом.
Це розумієш.
Ти жити вмієш,
а я не вміла.
(Червоне тіло.)
Сучас-стосунки.
(Порожні шлунки
потворять настрій.)
Ти любиш айстри?
А я не дуже.
Спасибі, друже.
„Коханок їде”.
Чомусь так підло,
як, не здається
(тут – хтось сміється),
коли в одинці?
Думок по вінця.
І днів минуло...
(Заплила мулом.)
Єдине – фото.
(Вдихаю ротом.)
І плач зривався –
з ним не кохався.
Образа йтиме.
(Побита тими ж.)
Волосся лізе.
(А може в ризи?)
Тобі цікаво?
(Налити б кави –
легка трутизна.
Чиясь білизна
на підвіконні.
Як у полоні.)
Безмежно вдячна.
Тобі не лячно?
Тобі не смішно?
Скінчились вишні.
Чуєш, я теж хотіла б бути лисою.
1.12.05
