На твоїй сторінці нині людно.
Привітань піднесених багато.
То у інших непроглядні будні,
А у тебе має бути свято.
Ми вчимось радіти і терпіти,
І при цьому жити так, як треба.
Може я й згожусь чомусь навчити,
А писати вчитимусь у тебе.
Намагаюсь, Таню, бути гречним,
Ти ж одна така, без варіантів.
В імені твоєму, безперечно,
Теж сіяє часточка ТАланту.
Слів твоїх палаци благородні
Створені з великою любов'ю.
В місяць народилась ти холодний,
Але вір, що тепло нам з тобою.
Думав я уперто і невтомно,
Як тебе по-братськи привітати?
Для такої пані щось коштовне
Можна, не вагаючись віддати.
Я віддам. Дарма, що небагатий
На перлини образів незримих.
Поетесі можна дарувати
Низки слів, заплетених у рими.
30 жовтня 2008 року.
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
Оценка поэта: 5 "Слів твоїх палаци благородні
Створені з великою любов"ю." - дійсно, саме так, дуже влучний образ. Перед очима одразу постають віршовані рядки Тетяни
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такі слова на адресу однієї з моїх улюблених авторок проливаються бальзамом на серце. Дякую!