Вірші, що я ніколи не писав
Слова, що я ніколи не казав
І не почутим голос став
Розстав
У тиші розсипаючи навколо
Брудні сторінки плямами по колу
Кричав…
Дурним, пустим, чужим творінням
Втрачаючи безглузде розуміння
Я набирав у вени собі дим
І сам, сіріючи за ним,
Котивсь по темних закутках оселі
У ліні розливавшись по постелі
Ловивши снами, десь по стінах тінь твою
Молю!
Приснись, хоча б краплиною хвилини…
