Вуста твої - трояндові пелюстки.
Проте, і на твоїх ніжних руках
Стирчать колючки гострі дуже густо.
Я можу лиш відчути аромат
П'янкий здалека. Неприступний.
Ти замикаєшся в свій світ.
Суворий, грізний і могутній.
І такий ніжний ти, коханий мій.
Моя ти шамбала в безхмарній висі.
Ти мій придуманий герой.
У моїм сні сумнім й барвистім.
Бо наяву ти вже не той.
Та оченята ті - фіалки.
Та усмішка та - сонця блиск.
Бо я люблю тебе так палко.
А ти у моїм світі зник.
20 травня 2010 р.
