Не вірю я тому,
Що лиху усьому
Покласти край ніяк
Не можна. Можна. Як?
Його робить облиш,
А замість нього лиш
На білім світі цім
Роби добро усім.
Тоді й мине воно.
Пора уже давно
Цю істину просту
Й водночас золоту
Засвоїти всім нам –
Дорослим, малюкам.
Всі біди, лиха, зла
Лише добро здола
І світлая любов
Здола цілком, немов
Їх зовсім й не було,
Аби життя цвіло,
Неначе пишний квіт,
Впродовж усіх тих літ,
Які дано нам всім
Прожить на світі цім,
Хай навіть і минуть
Вони. Не оминуть
Нам їхнього кінця,
Однак відомість ця
Хай змушує лишень
Щасливо жить щодень.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2021
